Автор: Іван Білик
«Меч Арея» був другою літературною спробою письменника-початківця, до якої автора спонукала мама. Прочитавши синів перший роман «Танго», вона натякнула, що хотіла б прочитати «щось історичне». Відтоді Іван Білик став шукати цікаву тему...
Чому ж такий ажіотаж здійнявся довкола художнього, хай і історичного роману? Дія твору відбувається у Києві на початку... V століття. «Але ж Києва тоді ще не було!» — перше, що спадає на думку (у 1972 році, коли вийшла книга, навіть до офіційного святкування 1500-ліття Києва ще лишалося 10 років). Дійсно, так трактує традиційна історія. Проте Іван Білик цілком переконливо, спираючись на історичні факти, доводить, що існування міста на берегах Дніпра півтора тисячоліття і більше тому — гіпотеза, яка також заслуговує право на життя. «Звісно, дехто пропонує рахувати вік Києва ще від Кирилівської стоянки. Я обережніший. Беру лише те, що можна, — пояснює свою точку зору автор. — Скажімо, село Хотів, що під Києвом. Хотівське городище — початок розквіту скіфів. І це — на території Києва. Кирилівська стоянка теж на території Києва, але вона занадто віддалена углиб віків. А це — VII століття до н. е. Це й Геродот міг там бувати, якби раптом надумався. Тому в своїй післямові до «Меча Арея» я згадую це городище — що це може бути Київ. Адже Стародавній Галич, наприклад, містився від Галича сучасного за 6 кілометрів, але ж не кажемо, що це різні населені пункти».
Головний герой роману київський князь Богдан Гатило — прототип гунського царя Аттіли — цілком реальної, історичної особи. Саме його автор «селить» у пра-Києві, а літописних гунів зображує безпосередніми предками українців. Саме той факт, що на карті пізньої античності серед кельтів, готів, скіфів, сарматів, фракійців, балтів Іван Білик знайшов місце і нашим предкам, найбільше і спантеличив радянських ідеологів, вважає історик Олена Апанович. Тоді письменнику інкримінували «оспівування і романтизацію минувшини, якої не було, «фальшування історії», хоча автор свою позицію і обгрунтував у післямові — «Аксіомах недоведених традицій»: «В «Аксіомах» я кілька разів згадував, що Геродот був в Україні. Не було їм до чого придертися, так вони до України причепилися: «Яка Україна? Не було тоді України». І тут же, у своїх виданнях, пишуть, що Геродот був у Таджикистані. Так, Таджикистан був, а України, виходить, не було? Або писали, що «українська нація утворилася у XIV—XVI століттях, а він пише, що у V ст.».

Скачать Меч Арея (.doc - 349.73 Kb)